26 лютого – 1 березня у Клайпеді, Литва, відбулась міжнародна конференція Creating Resilient Communities for Peace and Justice. Захід зібрав дослідників, представників громадянського суспільства, бізнесу та практиків з різних країн для обговорення ролі міжсекторної співпраці у зміцненні стійкості громад, розвитку миру та справедливості в умовах сучасних викликів.
Менеджер освітніх програм “Діалогу в Дії” Дмитро Федорчак виступив на конференції з доповіддю на тему “Collective Memory and Religious Communities: How Churches in Ukraine Shape Narratives of Resilience and Reconciliation during War” (“Колективна пам’ять і релігійні спільноти: як церкви в Україні формують наративи стійкості та примирення під час війни”).
У своєму виступі Дмитро зосередився на тому, як війна змінює суспільне ставлення до пам’яті та втрат. На його думку, у сучасній Україні пам’ять стає не лише способом збереження минулого, але й важливим моральним ресурсом, що формує уявлення про справедливість, солідарність та майбутнє суспільства.
Він також звернув увагу на те, що саме релігійні спільноти часто стають простором, де суспільство намагається осмислити втрати. Церкви не лише проводять похоронні богослужіння чи поминальні заходи, а й допомагають сформувати мову, якою говорять про жертву, біль і надію. У цьому контексті пам’ять під час війни перетворюється на своєрідну “моральну інфраструктуру”, яка впливає на те, яким буде суспільне бачення справедливості у майбутньому.
Окремо Дмитро розглянув питання примирення, яке в українському контексті є доволі делікатним. “Пам'ять, орієнтована на примирення, – це не про забуття несправедливості. Вона має запобігати тому, щоб несправедливість визначала все наше моральне майбутнє. Церкви можуть займати тут унікальне місце, оскільки вони утримують трансцендентність поруч із травмою, дозволяють жалобу, не розвіюючи надії, та зберігають моральні межі мовою війни”, – зазначив Дмитро.
Дякуємо організаторам конференції – Центру діалогу та трансформації конфліктів LCC International University – за створення простору для важливих міжнародних дискусій і можливість представити український досвід у глобальному контексті.
