
“Під час війни релігія в Україні вже не може бути лише приватною справою віруючих - її роль набуває публічного виміру. Центральне питання, отже, не в тому, чи має релігія бути публічною, в Україні вона вже публічна. Питання в іншому: чи може вона залишатися пророчо вільною, коли стає публічно корисною?” – Дмитро Федорчак.
7 травня Дмитро Федорчак, менеджер освітніх програм “Діалогу в Дії”, виступив із доповіддю в рамках Ukrainian Studies Seminar Series, організованої Ukrainian Studies Research Community при Університеті Гельсінкі (Фінляндія).
Семінар відбувся у Metsätalo (частина кампусу Гельсінського університету) і зібрав дослідників та студентів з Університету Гельсінкі та інших інституцій для обговорення перетину релігії і політичних процесів в Україні в умовах воєнного стану.
Доповідь Дмитра – “Релігія у воєнній Україні: між публічною роллю та пророчим голосом” – торкнулася однієї з головних точок напруження воєнного часу: Церква дедалі глибше входить у публічний простір і стає важливим ресурсом суспільної стійкості. Але чим більш необхідною вона стає – тим сильнішим є ризик втрати незалежності і пророчого голосу.
.jpg)
Доповідь також охопила інші ключові питання, зокрема:
Дякуємо Ukrainian Studies Research Community факультету гуманітарних наук Університету Гельсінкі за запрошення та за створення простору для змістовного академічного діалогу – про питання, які є важливими для України, для Європи і для всіх, хто працює на перетині досліджень релігії, конфлікту та миробудування.
